Е. Плужник "Шевченко", "Октябрь" и др. с украинского, новые переводы

Е. Плужник "Шевченко", "Октябрь" и др. с украинского, новые переводы
Евгений Павлович Плужник (рус. Евгений Павлович Плужник, 14 декабря 1898 Кантемировка, Богучарский уезд, Воронежская губерния, Российская империя — 2 февраля 1936 Соловецкий лагерь особого назначения, Соловецкие острова, РСФСР, СССР) — украинский поэт, прозаик, драматург, переводчик, лексикограф .

Оригинал:

ШЕВЧЕНКО
Коли надійдуть втома і зневір'я,
В його портрет вдивляюся тоді,—
І знову в серці відчуваю мир я
І тихий голос радісних надій.
*
Такий спокійний дивиться він з рами.
О, це за всіх замислене чоло,
Що, наче символ, стало над часами —
Того, що в нас нове перемогло!
І крізь обличчя, кождій хаті рідне,
Немов виразно бачу я в імлі:
Вже близько час — за нього ж день розквітне —
І на його оновленій землі!
*
Тоді я знов часам назустріч — згоден,
Бо чую я часів жаданих крок!
— Щасливий нарід, що його відродин
Був на землі воістину Пророк!

Мой вольный перевод:

ШЕВЧЕНКО
Когда подступят вялость и неверие,
В его портрет внимательней всмотрюсь -
И снова сердце чувствует доверие,
Надежды голос умаляет грусть.
*
Такой спокойный смотрит он из рамы.
Задумчив взгляд, открытое  чело,
Он символ чести — сильный и упрямый -
В его победе новое число!
Его лицо, родное в каждом доме,
Его я вижу даже в темноте.
Уж близок день расцвета, в полудрёме -
Ведёт нас всех к намеченной мечте.
*
Иду  навстречу времени — согласен,
Его я слышу вожделенных слог!
— Он вёл народ туда, где будет счастлив,
Был на земле воистину Пророк!

29.11.2019 15-00


Оригинал:
НА 1924 РІК
Франціє!

Чи то ж твоїм повіям
Ублагати невблаганний час,
Щоб зі сходу вітер не повіяв —
    Від Дніпра,
    Від Ільменю,
    Від нас!
Азіати!
Дикуни!
Морлоки!
А дивись — лягла земля під пар,
Щоб вплести червоні дні і роки
Навіть в твій безглуздий календар!
Після днів натхнення і Бастілій —
Грабувати робітничий Рур!
— Це, щоб морем крові від розстрілів
Фарбувати свій Версаль і Лувр?
Франціє!
Невже ж твоїм рушницям
Розстріляти всі нові віки,
Що міцні такі, немов та криця,
Де селяни і робітники?
І невже, невже тобі не сором,
І невже ніколи не болить,
Що земля уся тобі докором,
Що тобі докором кожна мить!
Азіати?
Дикуни ми?
— Добре!
Ну, а ти, така шляхетна, ти!
Що влягла гарматним димом обрій,
Щоб не зріти братньої мети!
Франціє!
Версалю і Париже!
Ні, не ви зірвете той новий
Календар,
Що схід натхненний пише!
Ні, не ви!
Не ви!
Не ви!

Мой вольный перевод:

НА 1924 ГОД

О, Франсе!
И твоим проституткам
Наконец пробил час!
Вихрь с востока подул -
    От Днепра,
    От Ильменя,
    От нас!
Дикари!
Бунтари!
Азиаты!
Землю снова испарили в старь,
Чтобы красные новые даты
Обновили и твой календарь!
После дней разрушенья Бастилии -
Хватит грабить рабочий народ!
— Кровь за кровь! Ничего не простили.
От Версаля до Лувра поход?
О, Франсе!
Неужель твоим ружьям
Нас расстреливать снова века?
Сталь крепка, испытаний не нужно!
Где крестьян и рабочих рука?
Неужели нисколько не стыдно,
Неужели душа не болит,
И упрёков  не слышно — не видно?
Разве подлость не ставят на вид?!
Азиаты?
И все дикари мы?
— Хорошо,
Благородная, ты!
Пушек дым затуманил предзимье,
Цели братства в прицеле мечты!
О, Франсе!
От Версаля до Лувра!
И Париж обновит
Календарь,
Что Восток вдохновенный напишет?!
Даль в дыму!
Еле светит фонарь...

29. 11 2019   15-40

Оригинал:
ЖОВТЕНЬ
Буде в жовтні довіку свято,
Хоч би й час на шляху пристав!
Селянине!
Тому, що знято
Тебе з хреста.

Через те, що степи родючі —
О, єдиний!—
Тобі,
Що червоним у серце влучив
Міліонам чужих рабів!

Чуєш?
Сходить в красі безмежній
Твій великий — для всіх — посів!
Ворскла, Альпи, Берлін, мис Дежнів —
Всі!

До землі припади-но вухом —
Чуєш ти?—
Вся земля
Велетенським рухом —
До твоєї мети.

Мой вольный перевод:

ОКТЯБРЬ

Будет в октябре навечно дата,
Праздник этот в новый мир прислал
Пахарь от сохи!
И тело снято
С истязания креста.

Плодородные степи богаты-
Ты единственный -
В поле том
Красным колом стоишь распятый,
Признан чуждым для них рабом.

Слышишь,
Звон красоты безбрежной?
Твой великий для всех посев!
Ворскла, Альпы, Берлин, мыс ДЕжнев -
Много их, но услышали все!

Припади же
К земле  своим ухом -
Слышишь ты? -
Вся земля у заветной черты,
И огромным, неистовым духом -
В пашне взращивает мечты.

29.11.2019 16-20

Оригинал:
 ***
Я вас Галю, згадував сьогодні,
Хотілося мені вас побачити.
Все здавалося, що ви самотні
І десь далеко плачете.

Смішно це, але мені так хочеться
Про якесь майбутнє з вами балакати,
Дивитися як день квітневий точиться,
А може, й плакати.

Мой вольный перевод:

***
Вы мне, Галя, сегодня приснились,
Так хотелось мне вас увИдеть.
Как сердцА одиноко бились!...
Вы не плачьте. Кто смог вас обидеть?

Грустно это, но  хочется снова
Мне о будущем Вам говорить,
День в апреле промёрзнет сурово,
Слёз капель остановит нить.

29.11.2019 16-27

Оригинал:

 ***
Читаю Сінклера й ходжу на біржу праці.
А виріс мрійником серед гаїв на Пслі...
Та від минулого тільки шкільний Горацій,
А про майбутнє — кілька тисяч слів.

Колись наважусь — заплющу серце й вуха!
Мета однакова — чи ця чи та.
Ах, про майбутнє все я переслухав,
А про минуле все перечитав!

Мой вольный перевод:

***
Читаю Синклера и хожу на биржу труда.
Я вырос мечтателем среди рощ и приятных снов...
Школьный курс вспоминается иногда,
А о будущем — много тысяч слов.

Когда решусь — закрою сердце и уши!
Цель одинакова — и эта, и та.
Ах, о будущем всё я прослушал,
И о прошлом я всё перечитал!

29.11. 2019 16-34


Оригинал:
* * * Зі збірки «Дні»

Мабуть, дуже йому боліло:
Все облизував губи. Потім затих.
Невеличке на розі тіло
Не спитають більш,— за яких!

Дуже просто.Гостренька куля
Заступила йому далечінь.
— Серце днями собі намуляв,—
Спочинь!

Подивіться, кому кортіло
Подивитись за межі дат,—
Непотрібне на бруці тіло,
А над тілом — плакат.

1926

Мой перевод:

* * * Из сборника «Дни»
Видимо, больно ему было очень:
Всё облизывал губы. Потом затих.
Невелик был, закрыл очи.
Не спросят больно-то — за таких!

Очень просто. Остренькая пуля
Просвистела ему издалИ.
— Сердце натёр в июле… -
Теперь отдохни!

Посмотрите, кому хотелось
Посмотреть за пределы дат, -
Ненужное  это тело,
Над телом — плакат.

28.11.2019  21-30

Оригинал:
* * *

А він молодий-молодий...
Неголений пух на обличчі.
Ще вчора до школи ходив...
Ще, мабуть, кохати не вивчив...

Так очі ж навколо лихі...
Крізь зуби один — розстріляти!
… А там десь солома дахів...
… А там десь Шевченко і мати...

Долоню на чоло поклав;
Крізь пальці майбутньому в вічі...
Хвилина текла, не текла...
Наган дав осічку аж двічі...

А втретє… І сонячний сміх
На драні упав черевики...
І правда, і радість, і гріх,
І біль не навіки!

1926

Мой перевод:
* * *

А он молодой-молодой был...
Пух на лице не брил.
Ещё вчера в школу, поди, ходил ...
Ещё, пожалуй, любить не любил ...

Вокруг глазищи, да жажда лихая ...
Один сквозь зубы своим — расстрелять!
… Эх, как там на крыше солома — сухая ль?
… А там под крышей Шевченко и мать ...

Ладонь на глаза положил;
Сквозь пальцы будущему — в лоб ...
Минута текла, берегла что есть сил...
Наган даёт осечку, но дважды чтоб!...

А третий в цель… И солнечный смех
На драные упал ботинки ...
И правда, и радость, и грех,
И боли нет, только в сердце льдинки!

28.11.2019 21-40

Оригинал:
* * *

Для вас, історики майбутні,
Наш біль — рядки холодних слів!
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!

Забудь про ті натхненні свята,
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята.
— Агов!

Якийсь дідок нудний напише,—
Війна і робітничий рух...
О, тихше!
— Біль не вщух!

1926


Мой перевод:
* * *

Вот вам, историки будущие:
Боль вспыхнет — умы строками охолодив!
О, золотые будни грядущие
Средь плодородных свободных нив!

Забудь о тех днях, где душа загублена,
О тех местах, где росою кровь.
Молчи, молчи, душа подрубленная.
— Не зови вновь!

Какой-то старик хладнокровно напишет, -
Рабочий класс в умы проник ...
О, тише, тише!
— Боль всё слышит, лишь грохот стих!

28.11.2018   21-55


Оригинал:
* * *

Знаю, сіренький я весь такий,
Мов осінній на полі вечір...
     — Тягарем минулі віки
     На стомлені плечі!

Серце здушили мені — мовчи!
О, майбутнє моє прекрасне!
      Чуло серце тебе вночі,
      Що ж,— нехай собі серце гасне!

Хтось розгорне добу нову —
І не біль, і не гнів, не жертва!
      Воскресінням твоїм живу,
      Земле мертва!

1926
Мой перевод:
* * *

Знаю — смурней не найти человека,
Как поздний осенний вечер ...
       — груз прошлого века
      На утомлённые плечи!

Сердце сдавило меня — молчи!
О, будущее моё прекрасное!
       Слышало сердце тебя в ночи,
       Что ж, — сердце тоже гаснет!

Кто развернёт иную судьбу? -
И не боль, и не гнев, и не жертва!
       Воскресением твоим живу,
       Земля смертна.

28.11.2019   22-05

Публикация на украинском сайте: maysterni.com/publication.php?id=142829

Не забывайте, нажав кнопку "Мне нравится" вы приглашаете почитать своё произведение 10-15 друзей из "Одноклассников". Если нажмут кнопку и они, то у вас будет несколько сотен читателей.

+6
17:36
21
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
|